Різниця Юліанського та Григоріанського календарів

У світі наразі за основу прийнятий григоріанський календар, але поруч із ним у різних країнах і релігійних течіях користуються традиційними стилями відліку часу.

В Україні виникає плутанина з юліанським (церковним) і григоріанським (державним) стилями. З’ясування різниці між ними не повинно становити жодної складності, оскільки маємо достатньо різноманітної довідникової літератури з цієї проблеми. Та все ж не вдалося уникнути прикрих випадків при складанні календаря народних свят.

Спробуємо пояснити в чому різниця між календарями, щоб уникнути хиб:

  • Юліанський календар був введений ще в часи правління Юлія Цезаря, в 45 році до нашої ери, і був названий на його честь. Цей сонячний календар, орієнтований на час послідовного проходження точки рівнодення Сонцем, розроблений придворними астрономами імператора.
  • Причиною появи Григоріанського календаря стали розбіжності у святкуванні Великодня: за Юліанським календарем це світле свято випадав на різні дні тижня, в той час як християни вважали, що Пасха повинна святкуватися тільки у воскресіння. За розпорядженням глави католицької церкви папи Григорія XIII був підготовлений і введений в експлуатацію 24 лютого 1582 Григоріанський сонячний календар, який скоріше є реформованим Юліанським календарем.
  • Релігійні розбіжності:
    У той час як Григоріанський календар був прийнятий, щоб упорядкувати святкування Великодня, його введення порушило послідовність Євангельських подій. Так Російська Православна Церква досі вираховує все перехідні свята за Юліанським календарем, а не переходять – за «новим стилем».

Реформа календаря за ініціативою Юлія Цезаря була проведена в 46 році до хр.д. Цей календар отримав назву “юліанський”. Для створення нового календаря був запрошений олександрійський астроном Созіген. В основу він поклав середню тривалість річного обернення Землі навколо Сонця, що дорівнювала 365,25 діб.

Щоб не мати добових часток дня, у трьох роках рахували 365 днів, а в четвертому, “високосному” – 366. Місяці стали тримати 30 і 31 день. Але через неточність в обчисленнях часу, рік в юліанському календарі на 11 хвилин 13,9 сек. довше, ніж в дійсності.

Тому за кожні 128 років юліанський календар накопичував відставання від астрономічного на одну добу.

Початком року в цьому календарі стали вважати 1 січня, оскільки в цей день починалося державне життя в Римі. Але ми можемо стверджувати, аналізуючи давню арійську міфологію, що перенесення Нового року на січень було пов’язане із релігійною реформою.
За легендами, перед Різдвом “старе сонце” вмирало, а на дев’ятий день (поминки) воно відправлялося у човні-місяці рікою (течія часу – “рік”) до Раю, тобто відбувався похорон (Хорс – Бог місяця у слов’ян, Харон – перевізник мертвих через річку смерті у греків). Час, коли човен пішов у Вічність, ми можемо вважати відліковим. За українським звичаєм, похорон супроводжувався засіванням на “життя вічне”, тому й на Новий рік засівають оселю на добробут, незважаючи на те, що надворі зима.

Новий рік також є святом народження Нового місяця або святом Василя. Це давнє українське ім’я пов’язане з місяцем і кастою вайшів, тобто селян, які за арійською міфологією утворилися із черева першолюдини Пуруші. Звідси походять слова “весь” (село), “всі”. Недаремно саме в цей день христосівці святкують “Обрізання Господнє (Ісуса Христоса)” на восьмий день від народження. Місяць виступає фалічним символом, що пов’язано з чоловічою “силою”, насінням. На православних хрестах у нижній частині є зображення місяця, що є символом потойбічного світу.

В Біблії не визначено, коли народився Ісус. Це свято було встановлено на зимове сонцестояння, яке споконвіку вшановували різні народи, як народження Сонця.

У 325 році Нікейський собор постановив вважати юліанський календар обов’язковим для всіх христосівських країн. В цей рік днем весняного рівнодення було 21 березня, тобто він вже не відповідав святу Благовіщення (25 березня), яке було пов’язане з цією астрономічною подією.

У XVI ст. через відставання календаря весняне рівнодення приходилося, таким чином, на 11 березня, що не задовольняло католицьку церкву. В 1582 р. папа Григорій ХІІІ з духовних осіб і вчених астрономів створив спеціальну комісію, метою якої була реформа календарної системи.
Папською буллою наказувалося 4 жовтня 1582 р. вважати 15 жовтня, що наблизило календарні свята до астрономічних подій.

Також було скорочено число високосних років, щоб зменшити середню довжину року юліанського календаря. Кожні 400 років з календаря прибиралися 3 високосних роки. Григоріанський календар став більш досконалим від юліанського, бо розходження в одну добу накопичувалося аж через 3323 роки.

Звичайно, папська булла не є вказівкою для грекоортодоксальної церкви, тому й держави, на яких поширювалась ця секта, жили за зміщеним юліанським календарем аж до ХХ сторіччя. На той час різниця між календарями складала вже 13 діб, а розбіжність з астрономічним становила близько 16 діб.

Декретом Совнаркома, підписаним В.І.Леніним 24 січня 1918 року, СРСР перейшов на григоріанський календар (відповідне рішення прийняла також Центральна Рада). За цим декретом наступний за 31 січня день треба було вважати не 1, а 14 лютим. Звичайно, що й це рішення для Російської православної (вірніше – грекоортодоксальної) церкви не було вказівкою, тому всі свята залишилися на місці, тільки наклалися на новий стиль, наприклад: за старим стилем Новий рік припадав на 1 січня, тепер – на 14 січня.

Нині в Україні (як і в Росії) існують подвійні стандарти: державний календар – григоріанський, а релігійний – юліанський. Такий підхід призводить до курйозів. Вся держава святкує Новий рік 1 січня за григоріанським календарем, а наступне “державне свято” – Різдво Христове – за наполяганням “православних християн” було встановлено 7-го січня.

Таким чином, згідно з послідовністю свят державного календаря нас вітають спочатку з обрізанням Ісуса Христа (в утробі матері?!), і тільки потім – з народженням.

Чи знають це церковні діячі? Звичайно, знають. Та “віз” і нині там!

Ми, відзначаємо календарні свята як і наші Предки, наближаючи основні свята до астрономічних подій. Важливо зберігати прив’язку до чисел, бо кожна цифра має свою магічну силу, яка відповідає арійській міфології.

На сьогоднішній день нас найбільше влаштовує григоріанський (державний) календар, який має незначне відставання від астрономічних подій.

ovskua
Комментариев нет
Категории:
Обо всем
Комментарии
Пока нет ни одного отзыва.
Написать комментарий
Ваш комментарий
Имя
Email

Все результаты поиска